Урок 33                                                                                      Дата__________     

Тема: Подорож у світ юридичних професій

Мета:

• ознайомити учнів з основними юридичними професіями, їх ознаками, характеристикою, виховувати повагу до лю­дей, які перебувають на варті закону.

Обладнання й матеріали: картки з назвами професій (адвокат, нотаріус, прокурор, слідчий, суддя, юрисконсульт).

Базові поняття й терміни: правосуддя, юрист, адвокат, прокурор, слідчий, суддя, нотаріус, юрисконсульт.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. Організаційний етап

Учитель поділяє клас на 6 груп (варіантів) і роздає картки з назвами професій (адвокат, нотаріус, прокурор, слідчий, суддя, юрисконсульт). Учні в ході вивчення матеріалу уроку готуються до презентації професії, яка записана у них на картці.

II.Актуалізація опорних знань і мотивація

►   Розповідь учителя

У сучасному суспільстві існують понад 40 тис. різних професій, однією з найбільш шанованих серед них вважають юридичну. Це пов'язане з тим, що фахівці в галузі права потрібні практично в усіх сферах життя.

Юрист багато в чому схожий на лікаря. До представників цих про­фесій звертаються за допомогою: якщо в людини виникають проблеми зі здоров'ям — вона йде до лікаря, якщо із суспільними правовідносина­ми — до юриста. Іноді саме своєчасна бесіда з юристом допомагає уник­нути можливих проблем у майбутньому або розв'язати конфліктну ситуа­цію, що вже має місце. Разом із тим як і лікар, так і юрист дуже часто відповідальні за долю людини. Сьогодні на уроці ми розглянемо деякі з юридичних професій.                                                              

III. Вивчення нового матеріалу

План

1. 1.        Юридичні професії.
2. 2.        Здобуття юридичної освіти.
3. 3.        Професії на варті закону. Як їх здобути?

►   Розповідь учителя

1.   Юридичні професії

Термін «юрист» найчастіше вживається у трьох значеннях:

фахівець з юридичною освітою;

практичний діяч у галузі права;

студент юридичного навчального закладу.

Юрист (від латин. jus— «право»)— це фахівець, який має юридичну освіту (вищу чи середню професійну) і професійно розбирається у праві, що знає закони й уміє їх правильно застосовувати.

2. Здобуття юридичної освіти

Наявність спеціальних знань і навичок — дві найважливіші риси, що відрізняють професійного юриста від людини, яка просто цікавиться законодавством.

Спеціальні знання з юриспруденції юрист одержує як під час навчання (у коледжі або вузі), так і шляхом самоосвіти протягом усього життя. На­буття професійних навичок починається в навчальному закладі — на за­няттях, під час навчальної практики й потім триває у процесі професійної діяльності вже на робочому місці.

На сьогодні у країні налічується близько 190 державних і приватних вищих навчальних закладів, що готують юристів різних рівнів — молод­ших фахівців, бакалаврів, спеціалістів.

Найбільш фундаментальні знання в галузі права дають у Київсько­му національному університеті ім. Тараса Шевченка, Львівському націо­нальному університеті ім. Івана Франка, Харківському національному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди, Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого (Харків), Одеській національній юридичній академії. Високий рівень освіти забезпечують навчальні заклади спеціаль­них органів управління: митної та податкової служб, зовнішньої торгівлі, дипломатичної та державної служби.

3.   Професії на варті закону. Як їх здобути?

Як правило, одержавши спеціальність юриста, фахівець у галузі юри­спруденції обирає для себе одну з багатьох юридичних професій. Він може стати адвокатом, слідчим, прокурором, оперативним працівником міліції чи інших правоохоронних органів, суддею, нотаріусом, юрисконсультом, Що займається супроводом комерційної діяльності, та ін.

Адвокат (від латин. odvocare— «кликати на допомогу»)— це людина, що обрала своєю професією надання юридичної допомоги. Основ­не завдання адвоката — усіма законними способами максималь­но ефективно захищати права й законні інтереси довірителя (клієнта). Ефективний захист і представництво прав є метою й необхідним результатом професійної діяльності адвоката. Для того щоб стати адвокатом, людині потрібно мати вищу юридичну освіту, скласти спеціальний іспит, прийняти присягу адвоката, отримати ліцензію (дозвіл) на заняття адвокатською діяльністю.

Крім того, щоб стати висококваліфікованим адвокатом, треба мати постійну практику, багато читати спеціальної літератури і юридичної періодики, вивчати досвід колег, опановувати основи ораторської майстерності, уміти переконувати інших людей у правильності своєї позиції.

Майбутньому адвокатові дуже важливо навчитися працювати з юридичними джерелами — знати систему законодавств і вміти знаходити відповіді на запитання, що виникають у процесі професійної діяльності.

Прокурор (від латин. procurare — «наглядати, відати чим-небудь,піклуватися»)— це головний представник обвинувачення у вчи­ненні злочину.

У судовому процесі прокурор протистоїть адвокатові. Він також повинен мати універсальну підготовку в галузі юриспруденції й мати всі навички, якими володіє адвокат. Крім цього, до окремих співробітників прокуратури можуть висуватися додаткові вимоги, пов'язані зі специфікою їхньої діяльності. Наприклад, прокурор-криміналіст також повинен бути гарним слідчим.

Професійний прокурор повинен добре розбиратися в людях, уміти слу­хати інших і обстоювати свою думку, бути завзятим і наполегливим у до­сягненні своєї мети.

Людина, яка обрала професію прокурора, повинна мати високі мо­ральні якості та виконувати свої професійні обов'язки, не мати судимості, у тому числі погашеної. Остання обставина визначається тим, що прокурор має моральне право жадати від інших виконання закону тільки в тому ви­падку, якщо сам має бездоганну репутацію.

Щоб стати прокурором, необхідно одержати вищу освіту у вузі, що має державну акредитацію. Прокурором району (міста) можна стати, якщо отримати необхідний практичний досвід (зокрема, працювати на посаді помічника прокурора або слідчого 3—5 років).

У прокурора багато обов'язків і багато прав. Обов'язки: підтримка дер­жавного обвинувачення в суді, представництво громадян у судах, нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законодавства України всіма підприємствами, організаціями і установами, нагляд за органами, які ви­конують покарання (в'язниці, СІЗО), та ін.

Прокурорів міст, районів, областей призначає Генеральний прокурор України. Генерального прокурора України призначає Президент України за згодою Верховної Ради України на 5 років.

Слідчий — це посадова особа органів внутрішніх справ, Служби Без­пеки України, прокуратури. Він провадить попереднє слідство, тобто здійснює дії, зміст яких полягає в з'ясуванні обставин здійснення злочину, у пошуку винного й пред'явленні йому обвинувачення.

Вирішальними в професійній діяльності слідчого є ті якості, які ха­рактеризують творчий початок його особистості: розвинене уявлення; самостійність; гнучкість (уміння змінювати свою діяльність і змінювати ухвалені рішення відповідно до нової інформації, здатність відмовитися від шаблонних рішень); об'єктивність мислення (повинен уміти дивитися на свої дії очима сторонньої, критично налаштованої людини); оперативність (уміння вирішувати завдання в стислий строк); інтелектуальний рівень (насамперед, загальна ерудиція), гарна пам'ять, інтуїція. До того ж у роботі слідчого необхідно дуже тонко відчувати натуру людини, насам­перед злочинця (відрізняти, коли він говорить правду, а коли бреше), ро­зуміти, які мотиви злочину й за яким сценарієм він розвивався.

Слідчим може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, необхідний рівень знань, достатній для здійснення досудового слід­ства, який успішно склав кваліфікаційні іспити та прийняв Присягу слід­чого України.

Суддя— це професійний юрист, який наділений у встановленому порядку відповідними повноваженнями і здійснює від імені держави пра­восуддя, виносить рішення й вироки, визначає покарання осо­бам, що скоїли злочин. Професія судді є однією із найдавніших і особливо відповідальних юридичних спеціальностей.

У процесі здійснення правосуддя суддя:

¨     вивчає матеріали конкретних справ;

¨     аналізує законодавство й судову практику;

¨     вислуховує пояснення громадян, готуючи справу до розгляду;

¨     слухає справи й виносить щодо них відповідне рішення (або вирок).

Діяльність судді багатогранна, охоплює всі сфери спілкування між людьми, і тому набір принципів, норм, що стосується професійної етики судді, досить умовний, як і саме поняття професійної етики. Однак є пев­на специфіка в діяльності судді, що пов'язана з моральними ситуаціями, що не зустрічаються в інших професіях, але є звичайними для правосуддя (наприклад, обов'язок не розголошувати таємницю наради, як і те, що від­бувалося у закритому судовому засіданні).

Суддею може стати громадянин України, який проживає на території України не менше десяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше ніж три роки, який досягнув віку 25 років. Упер­ше суддів призначає на посаду Президент України строком на п'ять років. Після закінчення цього терміну Верховна Рада України призначає суддів безстроково.

Нотаріус (від латин. noyarius— «переписувач, секретар») — професій­ний юрист, основною функцією якого є виконання нотаріальних дій. Нотаріальні дії полягають у засвідченні в установленому порядку різних фактів, подій і явищ. Нотаріальні дії в Україні засвідчують нотаріуси, що працюють у державних нотаріаль­них конторах, або ті, які займаються приватною нотаріальною практикою. Державні й приватні нотаріуси виконують, в основному, однакові но­таріальні дії: засвідчують угоди, для яких законодавством установлена обов'язкова нотаріальна форма (договори, заповіти, доручення); видають свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя; за­свідчують правильність копії документів і виписок з них, дійсність підпису й вірність перекладу; засвідчують різні факти (перебування громадянина в певному місці та ін.).

Окрім означеного, державні нотаріуси виконують низку додаткових нотаріальних дій, пов'язаних зі спадкуванням: засвідчують заповіти, вій дають свідоцтва про право на спадщину й уживають заходів щодо охорони спадкоємного майна.

Нотаріусом може стати громадянин України, який здобув вищу юри­дичну освіту і пройшов стажування протягом  6 місяців у державній нота­ріальній конторі або у приватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Юрисконсульт (від латин. jurisconsultus— «радник права») — це фахівець, що професійно знається на законодавстві та здійснює правовий супровід комерційної діяльності (будівельної, видав­ничої, транспортної, фармацевтичної, торговельної та ін.) на певному підприємстві. На відміну від співробітників юридичних фірм, юрисконсульт захищає інтереси й вирішує проблеми тіль­ки одного клієнта — свого роботодавця. Основне завдання юрисконсульта — забезпечити виконання закону на підприємстві й самим підприємством. Юрисконсульт складає і візує до­говори, накази, листи, претензії, заяви, стягує борги з несумлінних контр­агентів, представляє і відстоює інтереси підприємства в судах, різних ор­ганізаціях, документально оформляє всі укладені підприємством угоди. Юрисконсульт контролює прийом на роботу і звільнення співробітників, консультує бухгалтерію із приводу застосування різних норм Податкового кодексу, створює процедури прийняття рішень, супроводжує нові інвести­ційні проекти та ін.

Щоб стати юрисконсультом, достатньо мати вищу юридичну осві­ту. Оскільки юрисконсульт часто виступає як офіційний представник компанії, мають значення презентабельна зовнішність, приємний голос, правильна мова, уміння наполягти на своєму, залишаючись стриманим, увічливим і тактовним.

IV. Узагальнення й систематизаціязнань та вмінь учнів

1. Презентація юридичних професій.
2. Запитання для повторення й обговорення

¨     Якого фахівця з вищою освітою називають юристом?

¨     Де можна здобути юридичну освіту?

¨     Кого називають адвокатом, прокурором, суддею, слідчим, нотаріу­сом, юрисконсультом?

¨     У яких випадках звертаються до адвоката, нотаріуса, прокурора, судді, юрисконсульта, міліції?

V. Самостійна робота учнів

1. Яку з юридичних професій ви вважаєте найцікавішою? Обґрунтуй­те свою думку.
2. Розгляньте схему, що відображає необхідні щаблі на шляху здо­буття професії адвоката. Накресліть аналогічну схему для будь-якої іншої юридичної професії.

VI. Підсумки уроку

Учитель зазначає поширеність та необхідність юридичних професій, пропонує кільком учням зробити висновки щодо пройденого матеріалу.

VII. Домашнє завдання

Прочитайте будь-який детектив і проаналізуйте з юридичної точки зору вчинки його дійових осіб — адвоката, прокурора, слідчого та інших.